НЕТРИМАННЯ СЕЧІ: Урологічна проблема, про яку соромляться говорити жінки

НЕТРИМАННЯ СЕЧІ: Урологічна проблема, про яку соромляться говорити жінки

Наразі хотілося б приділити увагу здоров’ю прекрасної половини людства. Так-так, компетенції уролога дещо ширші, аніж хтось собі думає, і хочу відзначити, що ледь не половина пацієнтів нашого Центру – саме жінки. І я хочу торкнутися дуже розповсюдженої «жіночої» урологічної проблеми – це стресове нетримання сечі.

Дані статистики говорять про те, що біля 20% жінок віком до сорока років страждають цією вадою, а показник серед жінок старшого віку – вдвіччі вищий.

Якби не соромно було про це говорити, але, якщо проблему замовчувати, то краще від того нікому не зробиться. Тож у своєму пості про цю хворобу я розповім, що до чого, як діагностувати та лікуватись, і як потрапити до нас на лікування). Отож, розпочнемо!

 

Що це таке?

Стресове нетримання сечі –  це неконтрольоване виділення сечі під впливом фізичних навантажень (підйом важких предметів) та таких фізіологічних процесів як сміх, кашель або чхання. При цьому позиви до сечовипускання слабкі чи взагалі відсутні.

Чому виникає?

  1. Слабкість м‘язів тазового дна (особливо після пологів крупного плоду, надривів або епізіотомій), операції з приводу видалення матки та додатків, операції на органах малого тазу, вади розвитку сечостатевої системи;
  2. Менопауза – зниження рівня естрогену спричинює недостатнє утворення колагену – білка, що відповідає за пружність зв’язок та шкіри;
  3. Паління, що веде до зниження вітаміну С, за допомогою якого утворюється колаген;
  4. Запальні захворювання, які викликають гіперактивність детрузору (мязової оболонки сечового міхура) та подразнення стінок сечового міхура, особливо шийки сечового міхура;
  5. Ендокринні хвороби – при неконтрольованому перебігу цукрового діабету спостерігається виділення великої кількості сечі. Тут варто зазначити, що при нелікованому цукровому діабеті та не корегованому рівні глюкози крові знижується вміст антидіуретичного гормону (основні функції цього гормону – утримання води в організмі і звуження судин) і, як наслідок, реабсорбція, що призводить до виділення більшої кількості сечі;
  6. Психологічні чинники – при депресії зникає бажання дотримуватись правил гігієни, що веде до запалення органів сечовиділення та до нейрогенних порушень функціонування сечового міхура (нейрогенний гіпо або гіпертонічний сечовий міхур).

 

Класифікація стресового нетримання сечі

  1. Хибне нетримання сечі – мимовільне виділення сечі без позивів на сечовипускання – може бути обумовлено вродженими чи набутими дефектами сечоводу, сечового міхура або сечівника. Набуті дефекти пов’язані з травмами, вони призводять до порушення цілісності сечовивідних шляхів з подальшим утворенням сечових свищів, що відкриваються на шкіру, в піхву або пряму кишку.
  2. Справжнє (істинне) нетримання сечі за визначенням Міжнародного товариства утримання сечі (International Continence Society – ICS) – це «мимовільна втрата сечі, об’єктивно доказова і викликає соціальні та гігієнічні проблеми».

В даний час справжнє нетримання сечі може бути класифіковано таким чином:

  1. Стресове нетримання сечі, або нетримання сечі при напрузі.
  2. Ургентне (імперативне) нетримання сечі – мимовільна втрата сечі з попереднім невідкладним позивом на сечовипускання.
  3. Змішане нетримання сечі – поєднання стресового та ургентного нетримання сечі.
  4. Енурез – будь-яка мимовільна втрата сечі.
  5. Нічний енурез – втрата сечі під час сну.
  6. Постійне нетримання сечі.
  7. Інші типи нетримання сечі – можуть бути ситуаційними (під час статевого акту чи під час сміху).

Істинне нетримання сечі спостерігається при ушкодженнях спинного мозку, спинномозкової грижі, занедбаному циститі, ускладненому зморщуванням сечового міхура. Істинне нетримання сечі при напрузі може з’являтися при зміні положення тіла, при фізичному навантаженні тієї при збільшенні внутрішньочеревного тиску Воно обумовлене зниженням тонусу м’язів тазового дна, ослабленням сфінктерів сечового міхура. У чоловіків істинне нетримання сечі може бути ускладненням операцій на шийці сечового міхура, передміхурової залозі, насіннєвому горбку. У клімактеричному періоді у жінок істинне нетримання сечі може бути пов’язане з порушенням тонусу детрузора і порушенням функції замикальних апарату сечового міхура, внаслідок чого розвивається естрогенний дефіцит.

До істинного нетримання сечі при напрузі можуть приєднатися або розвинутися симптоми гіперактивного сечового міхура з ургентним нетриманням сечі або без нього. Для клінічного прояву гіперактивного сечового міхура характерна наявність імперативних (невідкладних) покликів до сечовипускання і /або неутримання сечі при такому поклику (ургентне або імперативне нетримання сечі). Нетримання сечі або, навіть, неутримання сечі може бути також наслідком нестабільності уретри.

Як діагностують хворобу?

  •  Опитування хворого про об’єм виділеної сечі, провокуючі фактори, частоту і кількість неконтрольованих сечовипускань за добу, обсяг випитої рідини, необхідність використання прокладок, їх кількість і об’єм (у краплях);
  •  Кашльова проба: позитивна, якщо спостерігається мимовільне виділення сечі під час кашлю (особливо, в горизонтальному положенні);
  •  Ультразвукова діагностика органів та м’язів черевної порожнини;
  •  Дослідження стану тазового дна – дослід зі стисненням другого та третього пальців руки лікаря піхвою обстежуваної пацієнтки ; звертається увага на тривалість (у секундах), інтенсивність (від непомітного стискання та сильного) і позицію (в нормі піднімається основа пальців);
  •  Наявність або відсутність сечі у щоденних прокладках.

 

Методи лікування

  • Вправи Кегеля ефективні для половини жінок, які страждають на стресове нетримання сечі. Ці вправи зарекомендували себе як прості та дієві – короткотривалі скорочення м’язів тазового дна, промежини. Рекомендовано робити по 40  разів тричі на день;
  • Фізіотерапія: використання магнітного впливу та синус-модульних токів (ампліпульсу) для кращого скорочення м’язів тазового дна;
  • Замісна гормональна терапія (прийом естрогену) дозволений лише при лабораторно доведеному зниженні рівня даного гормону в організмі;
  • Народна медицина – вживання чаю із суміші мати-й- мачухи, звіробою та золототисячника в однакових пропорціях;
  • Операції з метою корекції анатомічних дефектів сечового міхура та сечівника;
  • Малоінвазивна операція з використанням уроластику – новітньої речовини, яка у вигляді ін’єкції вводиться навколо сечівника, швидко полімеризується під впливом температури тіла (переходить із рідкого стану у твердий, збільшується в об’ємі) і зменшує дефект змикання (недостатність) сфінктеру, залишаючи просвіт уретри, крізь який мимоволі виділялась сеча.

Як ви вже, мабуть, здогадалися, ми пропонуємо пацієнткам, яким не вдалось позбутися проблеми за допомогою вправ Кегеля, зробити у нашому Центрі сучасної урології саме малоінвазивну операцію радимо. Ця процедура гарантовано поверне у норму тонус вашого сечівника.

Поділитися:
Всі статті